Апостольський Візитатор здійснив душпастирський візит в церковних громадах північно-італійських міст Фаенца, Чезена та Форлі
8-9 квітня 2017 р., в Лазареву суботу та в Квітну неділю, владика Діонісій здійснив візит до трьох українських громад північноіталійського регіону Емілія-Романья. У суботу Апостольський візитатор відвідав вірних у місті Фаенца, а в неділю у містах Чезена та Форлі. У рамках візиту відбулися також зустрічі з двома місцевими єпископами: Монс. Маріо Тозо, єпископом м. Фаенци, та Монс. Дуґлас Реґатієрі, єпископом Чезени. Обидва єпископи завітали привітати українські громади зібрані під час богослужіння.
Перед усіма трьома Літургіями Владика Діонісій сповідав вірних. Згодом очоливши Божественні Літургії, Апостольський візитатор під час проповідей у різних ракурсах, поділився духовними роздумами про воскресіння Лазаря, Квітної неділі, страстями, смертю і воскресінням Ісуса Христа. «Ісус Христос прийшов, щоб нам дати життя, щоб нас спасти, а не карати нас. Кара вже є серед нас як плід гріха, як результат злоби людини. Ісус Христос, як Агнець Божий, бере на себе цю кару, яку спричинив гріх людини. І не має жодного людського терпіння, якого б Христос не спробував на собі, а навіть більше того – Він зайшов до пекла, щоб нас з пекла вирвати. Пекло - це абсолютна самітність і покинутість, і це Христос відчуває, коли кличе: «Боже мій, Боже, чому ти мене опустив…». Проте небо відкривається і Він віддає своє життя в руки Небесного Отця, і вже в цей момент Ісус воскресає духом. Він в обіймах Бога Отця. А воскресіння його тіла - на третій день. Отож, коли Ісус перед своїм хресним шляхом воскресив Лазаря, Він дає доказ, що Він є Паном життя, що Він є переможцем. Але ця перемога мусить пройти через Єрусалим, через смерть на хресті. Під час Хрещення кожен християнин відрікається диявола і всіх діл його і обіцяє також, що будемо єднатися з Христом. Отже, коли з Христом терпимо і вмираємо, то з ним також воскреснемо», - наголосив Апостольський візитатор.
Після всіх трьох Літургій відбулося освячення верби, спільна фотографія, мировання і благословення вірних. А вірні зі свого боку на завершення дарували спільне частування для свого єпископа.
