РІЗДВЯНИЙ КОНЦЕРТ ХОРОВОГО КОЛЕКТИВУ АСОЦІАЦІЇ «GENTI E PAESI»
“Тому живу – до самозабуття!
Співаю й плачу – як душа ляжеться.
Я – лиш кільце у ланцюгу життя,
Мій сольний номер – в хор буття вливається!”
Ольга Тертова, «Соло», із збірки «Нетелефонна розмова»
Святкова атмосфера вже з грудня запанувала у Римі, заполонивши вулиці і площі різнобарв’ям яскравих ілюмінацій та прикрашеними вітринами. Та завжди бентежне очікування великого дійства – Христового Рождества – найбільше проявляється у внутрішньому світі людини, у душі. Тому традиційно, саме перед Різдвом, тут проводяться численні концерти і мистецькі вечори.
Своєрідним творчим звітом став Різдвяний концерт для хорового колективу асоціації «Genti e Paesi», яким керує ось вже три роки Катерина Варцаб’юк. Невеликий, камерний хор об’єднує любителів хорового співу різних національностей і різного віку. Більшість виконавців не знаються на нотах, але відчувають музику серцем.
Професійну основу хорового колективу складають наші співвітчизники.
Василь Тимішак із Івано-Франківська. Працює над докторатом у Папському Урбанському Університеті. Має гарний ліричний тенор, захоплюється класичним співом і з задоволенням відвідує репетиції. Роман Різняк родом зі Львова. Закінчив дяківсько-регентську школу при Львівському музичному педагогічному училищі. В Італії вже 10 років. Зараз працює в Українській Папській Колегії ім. Св.Йосафата. Дуже любить співати і тому з радістю приєднався до колективу. Василь і Роман не вперше співають разом. Гарний творчий шлях пройшли вони у гурті «Єдині». І сьогодні ми із вдячністю згадуємо виступи цього молодіжного вокально-інструментального гурту. У багатьох містах Італії українська громада слухала у їх виконанні духовні, народні і естрадні пісні. Кожний концерт «Єдиних» був святом рідної пісні, що додавало нам духу у нелегких випробуваннях міграційної долі. Арбузова Олена, родом із Запоріжжя, працювала інженером на одному з заводів міста. У Римі 9 років. Співати у хорі привела любов до музики, бажання бути причетною до мистецтва. Вже минуло 10 років як працює Галина Павлюк у Римі. Має професійну музичну освіту, працювала учителем музики в одній із музичних студій Львова. Доречі, Галина – бувша студентка Катерини Варцаб’юк. Згадує, як Катерина Степанівна, викладач фортеп’яно, у студентські роки «заганяла» її за інструмент. « Такою ж одержимою до музики залишилася вана і сьогодні, – розповідає Галина, -- та я авдячна їй за даровану можливість знову тримати ноти і співати».
Сама Катерина Степанівна Варцаб’юк, уроджена львівянка, за освітою піаніст- диригент. Довший час працювала викладачем у Львівському музичному педучилищі. В Італії більш ніж 10 років і зараз працює в кооперативі, який надає послуги інвалідам та хворим. А весь свій вільний час ця інтелегентна, енергійна жінка присвячує музиці. «Це моє життя!» – так характеризує свій вибір Катерина Степанівна.
У програмі Різдвяного концерту, який відбувся 14 грудня у примішенні Орторії Конфалон (Oratorio del Gonfalone), в одному з найвідоміших і античних концертних залів м.Риму (1560 р.), у виконанні хору звучали колядки німецькою, англійською, французькою, італійською, латинською мовами.
Акомпанемент на фортепіано виконувала Ірина Кунк, росіянка із Підмосков’я. Із сольним номером виступив Василь Тимішак. Він виконав українську народну пісню «Чорнії брови, карії очі». Перлиною концерту була щедрівка в обробці Д.Леонтовича «Щедрик», яку хористи виконали на українській мові. Особливо старанно виводили слова пісні італійці:
«Щедрик-щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка...».
Це було зворушливо! Концерт підтвердив одвічне прагнення людини до прекрасного. Глядачі віддячили за передріздвяне музичне свято щирими оплесками, а іхні осяяні обличчя свідчили, що це була музика для душі.
Анна Галадій - Умлєва
Рим - Львів
