28 | 06 | 2017

ImageНа початку, у 90-х роках, формування спільнот у різних містах Італії виглядало дуже хаотично та мало родинний (збиралися члени родини) або базарний (збирались у частині міста, куди приїздили “буси” з України) характер.Розуміючи необхідність духовної опіки українців з боку Церкви, УГКЦ почала дбати про утворення у більших містах Італії церковних громад, яким, за домовленістю з італійським єпископатом, надавалася можливість служіння в римо-католицьких храмах. Передумови для таких дій Церкви були доволі добрі, позаяк у Римі є дві українські колегії, де навчаються семінаристи і священики, котрі радо підтримали ідею духовного проводу українців Італії. Так у великих містах Італії утворилося ще одне осердя, довкола якого гуртувались українці, – Церква. Звичайно, відразу слід застерегти від висновку, що всі українці-емігранти почали ходити до церкви і стали моральними. Та поза тим, що у своїй суті людина є “homo oeconomicus” (людиною господарською), є також вона ще й “homo adorans” (людиною релігійною) , тому присутність Церкви, тут була гарантом і виразником української традиції та моральності, стала певним стимулом не “загубитись” у чужому світі.
Таким чином, перший етап формування української спільноти в Італії мав суто локально-урбаністичний характер.

ImageНаступним етапом стали пошуки певної консолідації локальних громад. І тут Церква також відіграла не останню роль. Насамперед було призначено Координатора для українців в Італії, котрий поряд із тим, що дбав, як забезпечити духовною опікою ті італійські території, де скупчена велика кількість українських мігрантів, також мав налагоджувати контакти між уже наявними українськими громадами, а 14 січня 2003 року офіційним декретом Конгрегації Східних Церков, на прохання Блаженнійшого Любомира Гузара, було призначено Владику Гліба Лончину Апостольським Візитатором для українців в Італії. Станом на сьогодні в Італії постійно служать 30 священиків (не беручи до уваги тих, хто тимчасово виконує служіння, та священиків-студентів - 22) і обслуговують вони близько 125 церковних станиць у різних регіонах країни. Поза тим однією з реляційних форм праці з українськими емігрантами в Італії було обрано проведення Дня Матері . На перше свято приїхали представники українських громад із усієї Італії. Наступного року в межах святкування Дня Матері було організовано Форум українців Італії, під час якого обговорювалися різні шляхи утворення об’єднаного товариства українців в Італії та було випрацювано відкритий лист про позицію українців в Італії щодо соціальної та політичної ситуації в Україні. Ще одним об’єднавчим аспектом став часопис “До Світла” . Він розповсюджується серед українців усіх регіонів Італії та намагається висвітлювати різноманітні аспекти заробітчанського побуту і життя, а також місця в цьому житті Церкви. Зростання тиражу та кількості дописувачів стало доказом того, що журнал має не тільки інформаційну, але і об’єднавчу силу та виховує українців у переконанні не цуратись українства та своїх традицій.

 

Загальна статистика

 

За даними італійської статистичної служби Italstat у 1998 році у Італії легально працювало 6,5 тисяч громадян України, проте за даними церковної організації Карітас, котра займається гуманітарними проектами, на 1998 рік понад 30 тисяч українських жінок працювали нелегально домогосподарками. Якщо до цього числа додати кількість чоловіків та жінок, що працювали у інших секторах економіки, то ця цифра на період 1998 року може коливатися у межах 50-60 тисяч осіб. Протягом останніх десяти років еміграція з України на Апеннінський півострів значно посилилась. Так, згідно статистичного досьє організації Карітас за 2008 рік, кількість українських іммігрантів у Італії щонайменше подвоїлась.

Серед іноземців в Італії українська спільнота за кількістю осіб посідає п’яте місце: ромуни, албанці, марокени, китайці, українці. Виходячи з того, що по сьогоднішній день в Італії залишається чимало українців без легального дозволу на проживання, тому їх не завжди можливо зачислити до статистичних показників, деякі експерти переконані, що  кількість українських іммігрантів в Італії щонайменше сягає 700 000 осіб. 

На сьогоднішній день на всій території Італії діють понад 140 церковних громад УГКЦ. Враховуючи велику кількість українських вірних в Італії та з метою надання їм, насамперед, духовної, моральної, а нерідко і матеріальної опіки, УГКЦ і надалі активно працює над створенням нових українських душпастирських осередків.

У щоденній спільній клопіткій співпраці Апостольського Візитатора, Пасторального координатора та духовенства налагоджуються контакти з  дієцезіями Італійської Церкви, в яких ще досі  не вдалося організувати душпастирську опіку для наших вірних. Одночасно, проводяться регулярні візитації  вже існуючих українських громад.

 

125-ліття Йосифа Сліпого
Дияконія в житті УГКЦ
Рік митрополита Андрея
Рік Божого милосердя
Веб-ресурси УГКЦ в Італії
Громади УГКЦ в Італії
Адресар духовенства
Офіційні документи УГКЦ

Синод Єпископів УГКЦ: «Безкорислива любов та увага до іншої особи - повсякденний стиль життя християнина»


«Ми не маємо права звикнути до страждань наших співвітчизників», - Синод Єпископів УГКЦ


СЛУЖІННЯ БЛИЖНЬОМУ – ДИЯКОНІЯ – В ЖИТТІ УГКЦ


Постанови Синоду Єпископів УГКЦ 2016 року


Синод УГКЦ звернувся до українців, які постраждали від окупації Криму і війни на Сході України


Синод Єпископів УГКЦ: «Безкорислива любов та увага до іншої особи - повсякденний стиль життя християнина»


«Ми не маємо права звикнути до страждань наших співвітчизників», - Синод Єпископів УГКЦ


СЛУЖІННЯ БЛИЖНЬОМУ – ДИЯКОНІЯ – В ЖИТТІ УГКЦ


Постанови Синоду Єпископів УГКЦ 2016 року


Синод УГКЦ звернувся до українців, які постраждали від окупації Криму і війни на Сході України


Синод Єпископів УГКЦ: «Безкорислива любов та увага до іншої особи - повсякденний стиль життя християнина»


«Ми не маємо права звикнути до страждань наших співвітчизників», - Синод Єпископів УГКЦ


СЛУЖІННЯ БЛИЖНЬОМУ – ДИЯКОНІЯ – В ЖИТТІ УГКЦ


Постанови Синоду Єпископів УГКЦ 2016 року


Синод УГКЦ звернувся до українців, які постраждали від окупації Криму і війни на Сході України


Синод Єпископів УГКЦ: «Безкорислива любов та увага до іншої особи - повсякденний стиль життя християнина»


«Ми не маємо права звикнути до страждань наших співвітчизників», - Синод Єпископів УГКЦ


СЛУЖІННЯ БЛИЖНЬОМУ – ДИЯКОНІЯ – В ЖИТТІ УГКЦ


Постанови Синоду Єпископів УГКЦ 2016 року


Синод УГКЦ звернувся до українців, які постраждали від окупації Криму і війни на Сході України


Синод Єпископів УГКЦ: «Безкорислива любов та увага до іншої особи - повсякденний стиль життя християнина»


«Ми не маємо права звикнути до страждань наших співвітчизників», - Синод Єпископів УГКЦ


СЛУЖІННЯ БЛИЖНЬОМУ – ДИЯКОНІЯ – В ЖИТТІ УГКЦ


Постанови Синоду Єпископів УГКЦ 2016 року


Синод УГКЦ звернувся до українців, які постраждали від окупації Криму і війни на Сході України


Синод Єпископів УГКЦ: «Безкорислива любов та увага до іншої особи - повсякденний стиль життя християнина»


«Ми не маємо права звикнути до страждань наших співвітчизників», - Синод Єпископів УГКЦ


СЛУЖІННЯ БЛИЖНЬОМУ – ДИЯКОНІЯ – В ЖИТТІ УГКЦ


Постанови Синоду Єпископів УГКЦ 2016 року


Синод УГКЦ звернувся до українців, які постраждали від окупації Криму і війни на Сході України


Синод Єпископів УГКЦ: «Безкорислива любов та увага до іншої особи - повсякденний стиль життя християнина»


«Ми не маємо права звикнути до страждань наших співвітчизників», - Синод Єпископів УГКЦ


СЛУЖІННЯ БЛИЖНЬОМУ – ДИЯКОНІЯ – В ЖИТТІ УГКЦ


Постанови Синоду Єпископів УГКЦ 2016 року


Синод УГКЦ звернувся до українців, які постраждали від окупації Криму і війни на Сході України


Синод Єпископів УГКЦ: «Безкорислива любов та увага до іншої особи - повсякденний стиль життя християнина»


«Ми не маємо права звикнути до страждань наших співвітчизників», - Синод Єпископів УГКЦ


СЛУЖІННЯ БЛИЖНЬОМУ – ДИЯКОНІЯ – В ЖИТТІ УГКЦ


Постанови Синоду Єпископів УГКЦ 2016 року


Синод УГКЦ звернувся до українців, які постраждали від окупації Криму і війни на Сході України