Лк 8, 26-39; Еф 2,4-10

Дорогі в Христі брати і сестри!

Перш за все роздумуємо над глибокими і вражаючими словами апостола Павла, що Бог багатий милосердям. Він добрий і любить нас, хоча були ми мертві нашими гріхами. З Ним ми воскреснемо і з Ним будемо в небі. Однак, треба повірити в його благодать!

Лк 8, 5-15; Гал 2,16-20

Дорогі в Христі брати і сестри!

У сьогоднішньому Євангелії від Луки Ісус повчає зібраний народ, беручи картини з побуту життя рільника, а саме, коли він сіє зерно. За часів Ісуса Христа не було широких ланів як в Україні, адже Ізраїль - це гориста країна, а сіялося пшеницю поміж доріжками, каміннями і тернинами: отже, коли рільник сіє, деяке зерно паде на доріжку, інше – на камінь, ще інше – між тернину, а ще інше – на добрий ґрунт, і те зерно приносить плід. Отже, насіння добре, але залежить від того, на який ґрунт упаде. Ісус згодом пояснює своїм учням, що зерно – це слово Боже, а земля - це  ті, що слухають його і як вони сприймають це слово Боже до свого серця.

Лк 6, 31-36; 2 Кор 11,31 – 12,9

Дорогі брати і сестри!

Ми беремо участь у Божественній Літургії, яка є джерелом і вершиною християнського життя. Тут ми зустрічаємося з Богом, стаємо перед ним, відкриваємо своє серце з його радощами та з його переживаннями: особистими, сімейними і національними. Але в храмі ми не молимося самі, але зі священиками, з нашими братами і сестрами, а особливо разом з цілим небом. Ми під час Літургії у храмі творимо одне сопричастя любові.

Лк  5-1-11; 2 Кор 9, 6-11

(Mт 4,18-22; Мк 1,16-20; Йо 21, 1-11)

Дорогі в Христі брати і сестри!

Ми слухали Святе Євангеліє, як Ісус Христос кличе до апостольського служіння своїх перших учнів: Петра, Якова та Івана, синів Заведеєвих. Це початки прилюдної місії Ісуса Христа, його проповіді Небесного Царства. Він кличе до співпраці своїх перших учнів. Центральну увагу євангелист ставить на Петра та його човен.

Йо 19, 6-11; 13-20; 25-28; 30-35; 1Кор 1, 18-24

«Величаємо Тебе, Життєдавче Христе, і почитаємо хрест Твій святий, ним бо Ти визволив нас від ворожої неволі»

Дорогі брати і сестри!

Сьогодні ми величаємо подію знайдення чесного Хреста, на якому розп’яли Ісуса Христа. Історія та перекази нам подають, що у перші три століття не було відомо, де знаходиться Хрест, на якому був розіп’ятий Христос. Щойно у 326 році свята рівноапостольна Єлена, мати імператора Костянтина Великого, розпочала пошуки християнських святинь в Єрусалимі. На Голгофі знайшли гробницю, в якій похоронили тіло Ісуса Христа, а з другого боку знайшли також три хрести і дощечку з написом єврейською, грецькою і латинською мовою: «Ісус Назарянин Цар Юдейський». Знайдення Хреста стало початком свята Воздвиження, а точніше спомин тієї події, коли єпископ Макарій воздвигав животворчий Хрест, в той час, коли люди побожно молилися: «Господи помилуй».