Вівторок, 10 квітня 2018 16:18

Проповідь владики Діонісія у Світлий понеділок на парафії свв. мчч. Сергія і Вакха

Дорогі Брати і Сестри!

Вітаю вас із Воскресінням Христовим!

Мир Вам! Радіймо і веселімся, бо Христос воістину Воскрес!

Христос Воскрес!

Чертозінські монахи мають девіз, виписаний на одвірках всіх їхніх монастирів, де зображена земська куля, а на її верху хрест, з таким написом «Stat crux dum volvitur orbis» (Стоїть хрест, коли земська куля кружляє). Кружляє світ зі своїми диктаторами і провідниками війн, насиллям і брехнею. Все кружляє, проте хрест залишається, хрест, який говорить про Того, Хто на ньому страждав, про Того, Хто вказав на дорогу переміни світу.

Хрест заради нас, він свідчить, що Бог так полюбив світ, що Сина свого єдинородного дав. Заради любові, адже Бог – це Любов. Бог умер, бо любить людину! Прийняв на себе смерть і дійшов до аду, щоб своєю смертю смерть перемогти!

У Велику суботу ми співали: «Нехай мовчить усяка плоть людська…». Справді, не зможемо зрозуміти те, що сталося у цьому Страсному тижні, якщо не замовчимо. Якщо не зупинимо крики нашого серця… А наше серце кричить інколи безперестанно. Все щось болить, плач і нарікання на всіх і все. Треба, щоб наше серце затихло, щоб послухати і зрозуміти, що Христос всю гіркоту чаші випив до останньої краплини заради любові до нас. Спробував всю можливу гіркоту, щоб все просвітити своїм світлом…

Любов Божа безмежна. Вона здатна все понести, все перетерпіти, і вмерти, щоб відкрити людині безмежну цінність життя, навіть серед найбільших страждань.

Любов Божу можна засудити на смерть, побити, терням вінчати, наложити важкий хрест, прибити її тупими цвяхами до хреста, і пробити бік, щоб витекла остання краплина крові і води, поховати і прикотити великий камінь. Проте закон любові – вічність. Любов завжди воскресне! Тільки вона залишається назавжди, адже тільки вона може давати життя!

Любов – це альфа і омега всього буття. Початок і кінець всього того, що існує. Любов творить усе! З любов´ю постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього. У любові є життя, і життя є світло людей. І світло світить у темряві, і не займає його темрява (пор. Йо 1,1-5).

Грецькі філософи (Платон, Арістотель і Плотин) навчали, що Бог – це любов (ерос ероменон: "люблячий, любить себе і любов до себе"), повністю закрита у собі, рухає все, але сама непорушна. Ця любов не може змішуватись з недосконалістю, бо ж тоді не буде досконалою. Чим далі від цієї любові філософів, тим менше світла, тим менше добра.  Любов, яку приніс нам з неба Христос,зовсім інакша. Любов Божа вихідна, причасна, доброчинна, давальна, некористолюбна. Ця любов заходить там, де темрява - щоб її просвітити; заходить там, де гріх - щоб принести благодать; де смерть – щоб принести життя і воскресіння.

У Божій любові є світло, життя, творчість, воскресіння. Ісуса убивають, але Любов воскресає. Тому тільки через любов можливо увійти у таїнство Христового Воскресіння. Тільки любов нас врятує! Любов - це ключ, шо відкриває нам двері до таїнства воскресіння. Тому, навіть, найменший жест любові, як подати спраглій людині кухоль холодної водиці відкриває нам двері до вічного життя, до воскресіння. У конкретних жестах любові Бог об’являється. Це може єдиний достовірний аргумент, що Бог існує. Мати Тереза з Калькутти обмивала вонючі рани прокаженого, який раніше лежав на смітнику. І цей бідний спитав мати Терезу, чи вона вірить у Бога? За звичаєм вона відповіла: «Так!» А по якомусь часі сестра спитала і в недужого: «А ти віриш у Бога?» - «Так! Тепер я починаю вірити у Бога!».

Там де є любов, там є Бог! Все минається, все старіється, нічого не має постійного у цьому житті, але єдине, що залишається – Любов. Любов має у собі динамізм життя і світла; енергію, яка є здатна жити на віки. Любов – це запорука воскресіння, бо вона нас єднає з Богом та зі всіма святими, живими і померлими. Є в житті людини темні ночі, проте постає світлий ранок воскресіння. Можемо з повноти серця співати пісню перемоги: «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, шо в гробах життя дарував».

Ми вже нераз згадували, що високий відсоток присутності українців в Італії становлять жінки. Саме тут у цьому Соборі, з цього амвону, Папа Франциск назвав наших українських жінок «героїнями». І ви є ними. Ви жертвуєтеся заради інших, заради добра Ваших дітей, несучи інколи важкий хрест. Ваша жертва не піде намарно! У Філіппінах Папа Франциск, 18 січня 2015 року, ще виголосив таке: «Жінки можуть багато чого сказати для сучасного суспільства. Інколи ми є занадто «маскулінними» і не залишаємо простору для жінок. Однак, жінка вміє побачити речі іншими очима, відмінними від чоловічих». До речі, учні Ісуса, чоловіки, коли Ісуса засудили на розп´яття, повтікали. Жінки залишилися! Вони останні, що зійшли з Голготи, і перші, що прийшли намастити мертве тіло Ісуса. Проте, камінь відкочений. І таким чином, жінки стають першими благовісницями Христового воскресіння, а це тому, що вони є перш за все берегинями любові, материнської Божої любові!

А на кінець, бажаю Вам словами Апостола Петра: «Благодать і мир вам хай помножиться! Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що у своїм великім милосерді відродив нас до живої надії через воскресіння Ісуса Христа з мертвих, до спадщини, яка не може ні зотліти, ні заплямитися, ані зів'янути, - збереженої для нас на небі, для нас, яких Божа потуга вірою зберігає на спасіння, що готове з'явитись останнього часу. Ви тим радійте, навіть, якщо тепер треба трохи посумувати в різних досвідах, щоб ваша випробувана віра, куди цінніша від тлінного золота, яке вогнем очищають, була на похвалу, на славу й на честь - під час об'явлення Ісуса Христа» (І Послання Апостола Петра 1, 2-7).

Співаємо сьогодні, по правді: «Прийдіте, пиймо нове пиття, що не з каменя неплідного чудесно випливає, але з нетління джерела, яке виточив із гробу Христос» (3-тя Пісня Воскресної Утрені).

Радіймо, що ми у Христа охрестилися, у Христа одягнулися!  Святкуймо «перемогу над смертю, знищення аду, іншого життя вічного початок!»

Мир Вам! Радіймо і веселімся, бо Христос воістину воскрес!

Парафія Св. Сергія і Вакха, 9 квітня 2018

+ Діонісій Ляхович, ЧСВВ

Апостольський візитатор

Прочитано 23 разів