Слово архиєрея

Духовна сторінка

Дияконія в житті УГКЦ

Новини

11 грудня 2017 702

Відбулася проща до мощів cв. Миколая у Барі

У неділю, 10 грудня 2017 року, чисельні громади УГКЦ в Італії прибули на спільне паломництво до мощів cв. Миколая у Барі, де спільно молилися за мир і спокій в Україні. Архиєрейську Літургію очолив владика Діонісій Ляхович, Апостольський візитатор…

Інтерв'ю

16 04 2016 1Всечесніші та всесвітліші Отці,

 Преподобні Брати і Сестри в монашестві,
Дорогі Брати і Сестри!

Вітаю вас із Воскресінням Христовим!

Пасха священна нам сьогодні з’явилась! Пасха нова, святая; Пасха таємна, Пасха преславна; Пасха – Христос визволитель»!

(Із Стихири Пасхи).

Ісус воплотився у лоні Діви Марії. У ній Бог і людина об´єдналися на віки в особі Ісуса Христа. Він прийняв на себе повністю усе людське буття, крім гріха. Ісус Христос відчув на собі те все, що є людське, дійшов до глибин підземних, поніс на собі всі можливі болі, відчув самоту, тривогу смерті, покинення Небесним Отцем.

Любов Божу можливо засудити на смерть, розіп’яти, тупими цвяхами прибити до Хреста, вбити і великий камінь прикотити до гробу, проте любов завжди воскресне. Чому? Бо Бог - це любов! Все переминає, але любов залишається на завжди! Любов піде в обійми Бога Отця!

Богбо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним. А тепер залежить від нас, чи ми з´єднаємося з Ісусом Христом у його житті і смерті. Таке питання поставлено кожному з нас під час Хрещення: «Чи з´єднуєшся з Христом?». Відповідь була: «З´єднуюся!».  Якщо єднаємося у його житті і смерті, то будемо учасниками його воскресіння: «Ви, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися».

З´єднатись з Христом – це радикально перемінити значення терпіння і смерті. Все те, що по-людськи є знаком прокляття і вигнання з раю – перемінити на благодать і воскресіння. Тільки єднання з Любов´ю може здійснити таку переміну!

Найкращим прикладом у цьому для нас є Марія. Її терпінню під хрестом свого Сина немає меж. Вона не може витягти цвяхів із пробитих рук розп’ятого свого Сина, але вона залишається з ним до кінця. Будьмо, як Марія! Можливо і нам не раз не під силу витягти цвяхів з рук наших ближніх, розп’ятих війною, корупцією, хворобами, безробіттям, заробітчанським життям та багато іншими трагедіями. Цей перелік може бути дуже і дуже довгим, та все-таки якою б довгою не була ніч, кожного ранку сходить сонце! Так само, якою б довгою не була ніч наших переживань за наших ближніх чи за нас самих, особливо, коли нам не під силу нічого змінити, єднаймося з Христом терплячим, щоб пересвідчитись, як сили темряви щезають з Його Воскресінням!

Тому не дрімаймо в темряві, коли сходить сонце Христового Воскресіння! Прокидаймося і освітлюймо любов’ю, усіх, хто ще терпить у мороці душевному. Адже любов має динамізм життя, тому ми сьогодні одні одним бажаємо, щоб глибока і душевна радість з того, що Господь Воскрес, і що ми також воскреснемо, супроводжувала наше життя! Любов - це світло, і ми бачимо її в обличчі людини, коли людина любить і допомагає. Світло випромінює з очей тієї людини, яка добро чинить.

Отож, «просвітімся торжеством, і одні одних обнімімо, та скажімо: «Браття! І тим, що ненавидять нас, простім все з воскресінням, і так усі заспіваймо: «Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував!».

Святкуймо «перемогу над смертю, знищення аду, іншого життя вічного початок!»

Мир Вам! Радіймо і веселімся, бо Христос воістину Воскрес!

 +Діонісій Ляхович, ЧСВВ

Апостольський Візитатор

Дано у Римі,

у Великий четвер,13 квітня 2017 року Божого

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter