Нині утішительній Дух зійшов на всяке тіло почавши від збору апостолів. Від них він за їхньою співучастю, розширив благодать на вірних, і запевняє свій могутній прихід у вогнянім вигляді, роздаючи учням мови на піснеспів і славу Божу. Тому, скріпившись у вірі Святим Духом, серцем духовно просвічені, молімось за спасіння душ наших. Normal 0 false false false MicrosoftInternetExplorer4
(зі стихири на стиховні Вечірні з коліноприклонними молитвами на св. П’ятидесятницю)
Здається, що то було лише кілька днів тому, коли приходили до храму Божого та з переповненим радістю серцем співали “Христос Воскрес”, а сьогодні, перейшовши 50 днів просвітленого очікування, зі ще більшою радістю приймаємо Духа Святого. Так, приймаємо, в повному розумінні цього слова. Адже саме це підкреслює нам вищенаведена стихира. Ця дійсність дуже чітко і гарно висвітлена також і на іконі Зіслання Святого Духа, на якій завжди зображується постать чоловіка, що подібний до якогось царя.
Це – космос, як це підказує нам і надпис. Отже, Дух Святий зійшов на всіх і на все, на цілий світ, не обмежуючись ані простором, ані часом.Можливо, ми не так часто задумуємося над тією правдою, що Дух Святий зійшов не лише на апостолів, але Він також зійшов і на нас, і кожного разу, коли ми звертаємося до Нього, Він приходить і дарує нам свої дари: мудрість, розум, раду, кріпость, знання, побожність та страх Божий. Коли ми того попросимо і коли будемо відкритими до дії Святого Духа в нашому житті, то зможемо побачити Його плоди: ми зможемо любити, радіти, будемо мати мир і сильну віру, виявлятимемо милосердя та лагідність, зможемо бути добрими, терпеливими та повздержаними. Мабуть, зараз багато з нас задають собі питання: як досягти цього? А відповідь криється у святі Зіслання Святого Духа, яке цього року святкуємо 7 червня (25 травня).
У нашому повсякденному житті ми щодня трохи переживаємо це свято, адже кожен день розпочинаємо з молитвою-проханням до Духа Святого. Хто ж би не знав цю молитву, яка найбільш урочисто звучить на свято Зіслання Святого Духа, але не менш щиро лине щодня до Бога з наших сердець та уст: “Царю небесний, утішителю, Душе істини…”. Ми щоразу, молячись, просимо Духа Святого: “прийди і вселися в нас”, та, розуміючи свої слабкості і будучи свідомі своїх гріхів, прохаємо Його: “і очисти нас від усякої скверни”, бо хочемо спасіння, хочемо жити з Богом. Бо кожен з нас є покликаний до цього, кожен з нас є створений для того, щоб жити у вічному щасті, і то не лише в Небі, але вже тут на землі.
Та хтось запитає: яке то щастя, тут, на чужині, далеко від своїх рідних…? А хтось інший відповість: та наскільки тяжче було б то все перенести, якби ми не мали віри в Бога, якби не мали Утішителя. Про дію Духа Святого багато чуємо в богослужіннях П’ятидесятниці, особливо у молитвах, які звучать цього дня. Перш за все ми маємо бути свідомі того, що Бог задовольняє всі наші потреби ще перед тим, як ми Його попросимо, бо Він краще від нас знає, чого ми потребуємо. Від Нього ми отримуємо надприродне світло, щоб “просвічені Святим Духом, ми визволилися від омани, від темряви”. Таким чином ми взиваємо до Бога: “Відчини наші грішні уста й навчи нас, як і за що слід молитись”. Можливо, ми молимося за те, щоб Господь дав нам кращу роботу, вищу зарплату, можливість добудувати синові (чи дочці) хату, купити новіший автомобіль…, а, може, Бог бажає, щоб ми були із нашими дітьми? А коли не дає того? То що, не вислуховує? Ні! Просто, припустимо, Бог не хоче, щоб ми, здобувши євро, втратили своїх рідних. Бог хоче в нас примножити дари Святого Духа. Бог хоче, щоб ми в першу чергу були добрими християнами, які люблять понад усе Бога і ближніх, як самих себе. Тому нам потрібно неустанно благати Бога словами: “Покажи нам шлях, яким нам іти”, додаючи “І не допусти, щоб спокушала нас тлінна краса цього світу, але зміцни прагнення до прийдешніх скарбів”. Таким чином, коли нам важко щось вирішити, коли нас огортає страх чи нужда, то з довірою звертаймося до Бога, до Духа Святого: “Подай усім нам руку допомоги”. І завжди взиваймо до Нього: “Пом’яни нас нужденних і поневолених, і виведи душі наші з полону”.
Отож, на завершення роздумів над святом Зіслання Святого Духа, пам’ятаймо про те, що “Дух Святий – світло і життя, і живе джерело духовне; Дух премудрості, Дух розуму; добрий, правий, мудрий, що володіє і очищує гріхи. Він – Бог і той, хто обожнює”. Хай Дух Святий буде з нами своїми дарами і хай у нашому житті виявляться щедро Його плоди. Несімо світло і життя Духа Святого туди, де є темрява і смерть, щоб наше життя було життям у Святому Дусі, якого славимо з Отцем і Сином на віки вічні. Амінь.
Августин Соланський