- Деталі
Лк. 10, 38-42, 11, 27-28; Флп 2,5-11
Різдво твоє, Богородице Діво, радість звістило всій вселенній.
Дорогі брати і сестри!
Різдво Пресвятої Богородиці є першим великим святом у церковному календарі на початку нового церковного року за візантійською традицією, бо все почалося з Різдва Марії, яка стала Матір’ю всіх християн.
- Деталі
Мт 22, 35-46; 2 Кор 4, 6-15
Дорогі в Христі брати і Сестри!
Сьогодні Святе Євангеліє подає нам для роздумів діалог Ісуса з його супротивниками – садукеями і фарисеями, – правдоподібно, в Єрусалимському храмі. Один фарисей, законовчитель, спитав Ісуса, спокушаючи його: “Учителю, котра найбільша заповідь у Законі?” Ісус йому відповідає, цитуючи уривок зі щоденної молитви євреїв, що міститься у Книзі Второзаконня 6, 4-5: «Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю». Це найбільша й найперша заповідь. Згодом, наводячи уривок з книги Левіта 19, 18 додає: «А друга подібна до неї: Люби ближнього твого, як себе самого».
- Деталі
Мт 22, 1-14; 2Кор 1,21 -2,4
Дорогі наші хлопці й дівчата! Вітаю Вас усіх учасників молодіжного фестивалю «Вітер – на – дії»! Вітаю молодь присутню на цій Божественній Літургії, і всю нашу молодь в Італії. Ми зараз несені свіжим вітром Надії.
- Деталі
Мт 21, 33-42; 1Кор 16, 13-24
Дорогі в Христі брати і сестри!
Маю за звичай нагадувати на проповідях про те, що Ісус жив у повній гармонії з природою і користався нею, порівнюючи її до Небесного Царства… Він спостерігав за співом пташок, за поведінкою звірят, за ростом лілей. Дивився, як сіяч сіє зерно, і куди воно падає; як росте пшениця разом з куколем… Ісус говорить, що Царство Небесне подібне до зерна гірчиці; до закваски, що її бере жінка і кладе до трьох мірок муки; до сіті, закинутої у море; та найчастіше Він звертається до прикладу виноградника.
- Деталі
Мт. 19, 16-26; 1Кор 15,1-11
Дорогі в Христі брати і Сестри!
Сьогоднішнє Євангеліє (Мт. 19, 16-26) говорить нам про багатого юнака, який приходить до Ісуса і питається, що йому робити, щоб успадкувати життя вічне. Євреї вважали життя вічне нагородою за збереження Божих заповідей. Отже цей хлопець заслуговував собі на життя вічне, тільки він хотів, щоб Ісус йому це потвердив. Але відповідь Ісуса стала для нього несподіванкою. «Тобі бракує чинної любові до потребуючих. Якщо ти “хочеш бути досконалим, іди і продай усе, дай бідним, і будеш мати скарб на небі; потім приходь і йди за мною”». Іншими словами, щоб бути досконалим, треба вийти із себе, вийти із самозакохання та не зосереджуватись більше на своїх заслугах і потребах. Свою любов і відкритість Богові треба виявляти добрими вчинками, допомогою ближнім. Ось як пояснює це апостол Яків: «Коли брат або сестра будуть нагі й не матимуть куска хліба і коли хто до них скаже: “Йдіть собі з миром, грійтеся та годуйтесь”, і не дасть їм потрібного для тіла, то що це допоможе? Так само й віра, коли діл не має, мертва сама в собі» (Як. 2, 16-17). Бо в любові до ближнього закладена і наша любов до Бога, як запорука успадкування життя вічного.