29 вересня 2018 року в м. Брешія відбувся семінар представників українських шкіл, в яких навчаються діти українських трудових емігрантів, що проживають на Півночі Італії. Захід такого масштабу і саме у такому форматі в Італії проводиться вперше. Він пройшов на високому рівні та зібрав директорів та представників майже усіх українських шкіл Північної Італії. Зазначимо, що 50 процентів українських шкіл та їх учнів знаходяться саме там. Це була перша спроба об'єднати освітян Італії для подальшого удосконалення навчального процесу в українських школах.

Темою семінару було проголошено найактуальнішу на даному етапі становлення української діаспори в Італії проблему: “Сьогодення і майбутнє суботніх і недільних шкіл”. Як показує вже багатолітня практика, ця проблема надзвичайно складна, і було б наївно сподіватись, що за один день можна прийти до консенсусу і вирішити усі глобальні питання. Та вже той факт, що багато представників українських шкіл виявили бажання зустрітись для обміну інформацією, досвідом, ідеями, сумнівами та просто познайомитись і поспілкуватися особисто, а не через соцмережі, став першим кроком у напрямку до плідної та взаємовигідної співпраці.

Отець Юрій Іванюта, декан Північно-Західнього регіону Італії, капелан з м.Новара, підготував доповідь про роль церкви щодо суботніх та недільних шкіл. Він зокрема зазначив, що при багатьох українських церковних громадах в Італії діють суботні чи недільні школи, в яких діти українських трудових мігрантів вивчають українську мову і літературу, історію України та проходять катехизацію.

Про роль держави України і про зміни у її відношенні щодо розвитку суботніх і недільних шкіл говорив Генеральний консул п. Роман Горяйнов. Він, зокрема, підкреслив, що МОН готове підтримувати українські школи та інші освітні проекти, проекти спрямовані на їх підтримку.

Дуже цікавою була доповідь про розвиток українських шкіл на території Італії о.Ігоря Данильчука з південноіталійського міста Казерти. Він пригадав усім присутнім про перші українські школи на Апенінському півострові, а також розповів про досвід школи «Золотоуст»,що вже 6 років плідно працює у м.Казерта. Ця школа зареєстрована в МУШ і видає атестати про базову та повну середню освіту, визнані в Україні, які дають право на вступ до професійно-технічних та вищих навчальних закладів усіх типів і форм власності не тільки в Україні, а й у Італії.

Сьогодні в Італії існує щонайменше три типи українських шкіл: одні народились при церкві і саме священники дбають про розвиток цих шкіл, забезпечують приміщеннями для навчання, дидактичним матеріалом та надають фінансову підтримку. Існують школи, народженні при громадських асоціаціях, а ще школи, які зареєстровані в МУШ. Не зважаючи на те, що українські школи утворилися по-різному та мають відмінні способи та методи викладання навчального матеріалу, всі учасники семінару ділилися набутим досвідом, говорили про спільне та відмінне у роботі, про інноваційні методики навчання. Але найголовнішим завжди було і залишається той факт, що саме любов до дітей спонукає вчителів сіяти у серця маленьких українців зерно любові до української мови, української культури , історії України.

Кожен із представників мав можливість презентувати свою школу, відверто розповідаючи про досягнення у роботі цієї школи, а також поділитися вже наболілими проблемами, з якими вони стикаються при організації навчального процесу. Усі підкреслювали нагальну необхідність у забезпеченні підручниками шкіл такого типу навчання, про адаптовані програми для шкіл, що діють на території Італії. Досить гостро піднімалося питання про проблему забезпечення шкіл кваліфікованими педагогічними працівниками. Всі наголошували, зокрема, на тому, як це питання може бути вирішене у майбутньому. Прийшли до спільного рішення, що необхідно залучати молодь до процесу викладання та виховання підростаючого покоління. Всі зійшлися на думці, що лише півдня (хоч і інтенсивної спільної роботи) дуже мало. Отже доцільно (навіть необхідно) проводити тематичні семінари чи методоб‘єднання постійно.

Оскільки Церква і школа є тими осередками, навколо яких формуються українські громади, то саме плідна співпраця цих двох інституцій і буде тою практичною відповіддю на питання, що так гостро прозвучало у темі семінару: “Сьогодення і майбутнє суботніх чи недільних шкіл”.

У семінарі взяли участь директори та представники:

1. Українська суботня школи “Квіти України” з м. Бергамо;

2. Українська школа при асоціації «Соняшник» з м.Больцано.

3. Суботня школа італо-української асоціації “Надія” з м. Брешія;

4. Дошкільний заклад “Ангелятко” при громаді УГКЦ з м. Брешія;

5. Центр вивчення рідної мови “Зернятко” при громаді УГКЦ з м. Брешія;

6. Українська школа при громаді УГКЦ “Св. Мартина” з м. Варезе;

7. Українська суботня школа “Святого Марка” при громаді УГКЦ з м. Венеція;

8. Українська школа “Академія мистецтв” з м. Местре.

9. Українська недільна школа при громаді УГКЦ «Святого Йосафата» з м.Мілану;

10. Українська школа при громаді УГКЦ “Успення Богородиці” з м. Модена;

11. Українська школа “Святих Кирила та Методія» при громаді УГКЦ з м. Новара;

12. Суботня школа Асоціації “Українці в Італії” з м.Сереньо; 

13. Українська школа “Рідне слово“ при асоціації “Разом” з м. Тренто;

14. Недільна школа “Св. Домiніка Савіо” при громаді УГКЦ з м. Турину;

15. Українська школа при асоціації “Надія” при громаді УГКЦ з м. Ферара;

Наступний такий семінар планується провести весною у Мілані...

Текст та фото: Галина Сторожинська,

президент італо-української асоціації «Надія» (м.Брешія)