Субота, 15 грудня 2018

Початки “четвертої хвилі еміграції” в Італії та формування Церковних громад

Image

На початку, у 90-х роках, формування спільнот у різних містах Італії виглядало дуже хаотично та мало родинний (збиралися члени родини) або базарний (збирались у частині міста, куди приїздили “буси” з України) характер. Розуміючи необхідність духовної опіки українців з боку Церкви, УГКЦ почала дбати про утворення у більших містах Італії церковних громад, яким, за домовленістю з італійським єпископатом, надавалася можливість служіння в римо-католицьких храмах. Передумови для таких дій Церкви були доволі добрі, позаяк у Римі було дві українські колегії, де навчалися семінаристи і священики, котрі радо підтримали ідею духовного проводу українців Італії. Присутність Церкви стала цементуючим фактором у консолідації українського народу та  гарантом збереження своєї духовності, культури та ідентичності.  

16 жовтня 2001 р. за угодою Блаженнішого Любомира (Гузара), Глави УГКЦ, і Конференції Єпископів Італії було призначено першого Пасторального координатора для українців в Італії світлої пам’яті о.Василя Поточняка, котрий поряд із тим, що дбав, як забезпечити духовною опікою ті італійські території, де була скупчена велика кількість українських міґрантів, також мав налагоджувати контакти між уже наявними українськими громадами, а 14 січня 2003 року офіційним декретом Святішого Отця Івана Павла ІІ, на прохання Блаженнішого Любомира Гузара, згідно з рішенням Синоду УГКЦ, було призначено Преосвященного владику Гліба Лончину Апостольським візитатором для українців греко-католиків в Італії. Завдяки співпраці Апостольського візитатора та Пасторального координатора душпастирські осередки УГКЦ в Італії були організовані майже в усіх найбільших центрах скупчення українців. На 2005 рік їхня кількість сягла майже 70. Саме у тому часі УГКЦ в Італії розпочала свій шлях до структуризації. Зокрема в Римі розпочала роботу канцелярія Апостольського візитатора (у приміщеннях Патріаршого двору, що на площі Madonna dei Monti, 3), якою опікувався канцлер – світлої пам’яті о.Андріан Цькуй та секретар – п. Марія Говгера. Крім того, у той період душпастирі з різних регіонів Італії регулярно почали збиратися на спільні збори уже під проводом єпископа.  У березні 2005 року Постійна Рада Єпископської конференції Італії призначила нового Пасторального координатора о.Олександра Сапунка, а у січні 2011 року о. Марка Ярослава Семегена, сьогоднішнього голови Релігійного товариства українців-католиків «Свята Софія» в Італії та ректора прокатедрального собору Святої Софії у Римі. У березні 2016 р. Постійна Рада Єпископської конференції Італії призначила Пасторальним координатором о.Володимира Волошина, душпастиря громад УГКЦ центральноіталійських міст Флоренції та Прато.

З 2005 по 2011 роки кількість громад УГКЦ в Італії сягла майже 150 і менш-більш в такій кількості залишається досі (146).

На початку 2009 року для УГКЦ в Італії відбулася ще одна зміна: 7 січня 2009 року Святіший Отець Венедикт ХVІ іменував Апостольським візитатором для українців греко-католиків в Італії та Іспанії Преосвященного владику Діонісія Ляховича. Осідок Апостольського візитатора усі ці роки був у приміщеннях Патріаршого двору, що на площі Madonna dei Monti, 3 у Римі. Тут діє Секретаріат Апостольського візитатора, прес-служба УГКЦ в Італії (www.chiesaucraina.it) та редколегія християнського часопису для українців в Італії «До Світла». Крім того варто зазначити, що при Секретаріаті Апостольського візитатора справами координування катехизації також займаються Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії 2013–2014 рр. – с. Меланія Сидорик, СНДМ; з 2014 р. – с. Євсевія Мудранинець, СНДМ).

Сьогодні (квітень 2018 р.) в Італії служать 65 священики, які обслуговують 146 українських церковних громади. Зазвичай українські вірні збираються на молитву та спільні зустрічі в храмах Італійської Церкви, а останніми роками 18 святинь були передані у виключне користування українським громадам (Авелліно, Болонья, Вітторіо Венето, Казерта, Кальярі, Ліворно, Неаполь, Новара, Павія, Падова, Пескара, Реджіо Емілія, Салерно, Феррара, Флоренція, Фоджія, Фоліньйо). Крім того, сім громад набули вже офіційного статусу персональних парафій: Авелліно, Болонья, Казерта, Ліворно, Рим, Павія, Флоренція.

Щороку Секретаріат Апостольського візитатора проводить соціологічне дослідження стану УГКЦ в Італії (методом опитування душпастирів та аналізуючи загальні статистичні показники різних соціологічних служб у сфері міґрації). Цікаво зазначити, що згідно з результатами опитування душпастирів у 146 громадах УГКЦ в Італії недільні богослужіння регулярно відвідують в середньому майже 16 000 осіб. У Пасхальній Літургії беруть участь понад 50 000 вірних. Як свідчать статистчні дані, кількість наших вірних і наших громад в Італії (також і в Іспанії) сьогодні суттєво перевищують показники, порівняно з нашими діаспор ними Митрополіями та Єпархіями, і процес прибуття нових міґрантів не припиняється. В Італії сприятливими умовами для душпастирства вірних УГКЦ стала присутність монаших чоловічих та жіночих згромаджень, а також двох Українських папських колегій (з 2014 року обидва заклади зведені до однієї Української Папської Колегії св. Йосафата).

З кожним роком в Італії зростає кількість українських дітей. Деякі приїжджають завдяки возз’єднанню сімей, а деякі народжуються в Італії в українських чи змішаних сім’ях. Сьогодні при церковних громадах діють 37 недільних шкіл, у яких діти вивчають катехизм, українську мову та культуру, а часто і деякі предмети, яких нема в італійських навчальних програмах. У цьому випадку українські школи в Італії діють за угодою з Міжнародною українською школою (МУШ, м. Київ), яка проводить державну підсумкову атестацію та видає атестат про повну загальну середню освіту державного зразка (при громадах УГКЦ сьогодні діють дві такі школи у м.Казерта та у м. Помпеї). У Римі при Соборі св. Софії справами катехизації та шкільництва займаються Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії, при парафії свв. Сергія і Вакха – Сестри Катехитки Святої Анни, у м. Помпеї – Сестри Пресвятої Родини, у м. Капуа – Сестри Мироносиці, у містах Модена та Мантова – Згромадження Сестер Божого Провидіння.

Єднанню українських імміґрантів в Італії сприяє проведення різних культурно-мистецьких заходів, і тут є неабиякий вклад української молоді, зокрема студентів та семінаристів з Української Папської колегії св. Йосафата. Шістнадцять років поспіль УГКЦ в Італії є організатором Свята матері, яке проводять на території Прокатедрального собору св. Софії у Римі у форматі широкомасштабних духовно-розважальних заходів. На свято з’їжджаються представники українських громад з усієї Італії – переважно декілька тисяч осіб. З України на свято запрошують народних та заслужених артистів, відомих виконавців української пісні. У травні 2016 р. свято проводили у форматі фестивалю дитячих та юнацьких колективів з України та Італії під гаслом «Подаруй матусі радість!». Це свято по праву можна вважати найбільшим об’єднавчим заходом загальнонаціонального рівня в Італії.

Протягом останніх років основні зусилля УГКЦ в Італії скеровані на душпастирську опіку молоді та дітей. У багатьох церковних осередках відбуваються регулярні зустрічі молодих українців, за участі яких організовують різноманітні духовно-культурні, розважальні заходи. У понад десяти громадах проводять літні християнські табори для дітей та молоді.

Від 2001 року з ініціативи світлої пам’яті о. Василя Поточняка вагомим інформативно-об’єднавчим чинником став християнський часопис українців в Італії «До Світла». Його розповсюджують серед українців усіх регіонів Італії. Він висвітлює різноманітні аспекти імміґрантського побуту і життя, а також місце Церкви в цьому житті. Зростання тиражу та кількості дописувачів стало доказом того, що журнал має не тільки інформаційну, а й об’єднавчу силу та виховує українців у переконанні не цуратись українства та своїх традицій. З 2008 року в інтернеті працює веб-сайт (www. chiesaucraina.it), він є власністю Секретаріату Апостольського візитатора та інформує про діяльність УГКЦ в Італії, події у церковних громадах, імміґрацію через призму церковної доктрини тощо. На зазначеному веб-ресурсі також можна ознайомитися із координатами усіх душпастирських осередків УГКЦ в Італії та розпорядком богослужінь у них.

Уже сьомий рік поспіль УГКЦ в Італії організовує різдвяне національне паломництво до папських базилік Рима. Вперше така проща відбулася 2011 р. до базиліки св. Петра у Ватикані з нагоди того, що Святіший Отець Венедикт XVI прийняв від України дарунок – ялинку, яка на Різдво прикрашала площу Святого Петра у Ватикані. У паломництві взяло участь понад 5 000 вірних. З 2011 року українські міґранти з Італії здійснюють щорічну спільну Національну прощу до відпустового місця Люрд (Франція), а з 2015 року – і до Фатіми (Португалія). Крім того відбувається і низка інших щорічних загальноцерковних паломництв до таких відпустових місць, як Барі (мощі св. Миколая), Падова (мощі св. Антонія) тощо. Усі ці паломництва, які стали ще одним духовно-культурним об’єднавчим чинником українців в Італії та Іспанії, очолює Апостольський візитатор владика Діонісій Ляхович. У громадах УГКЦ в Італії діють різні молитовні спільноти, проте найбільш поширена з них – «Матері в молитві».

Двічі на рік священики, які душпастирюють в Італії та Іспанії, під проводом Апостольського візитатора збираються на загальні декількаденні збори та реколекції, під час яких розглядають подальші стратегії розвитку УГКЦ в Італії.